БУЛО:
«Великие художники. Коровин», видавець ПрАТ «Комсомольська правда — Україна»

МАЛО Б БУТИ:
«На перехресті модерну. Федір Кричевський на шляху до постімпресіонізму», Іва Павельчук

ЧОМУ:
Коровін — російський митець, що в своїх роботах повʼязав авангард і стиль передвижників. З приходом совєтів працював у відділі «пластичних мистецтв» і навіть організував дві персональні виставки, одна з яких проходила в третьяковській галереї.
А далі переїхав у Париж, де працював художником для «русскіх оперних сезонів».

Також варто зазначити, що до серії «Великие художники» увійшло 50 світових імен, серед яких немає жодного українського митця (або вони подані як російські), що свідчить про навмисне ігнорування, пропаганду російської культури та применшення світового значення українського мистецтва.

Федір Кричевський (1879 — 1947) — видатний український художник, громадський діяч, професор та перший ректор Української академії мистецтв.

Був учнем українського митця Іллі Ріпина, а також Густав Клімта, чия творчість матиме вплив на його роботи. Федір багато подорожував Україною, колекціонував зразки народної творчості, які зберігав у своїй оселі в Полтаві, яку перебудував за проєктом брата Василя. Згодом вона стала філією Академії мистецтв під час літньої практики.

Одне з його найвагоміших досягнень — участь у Венеційській бієнале, про що пізніше не любили згадувати совєти.

Переломним моментом стала відмова Федора писати портрет сталіна, за що його позбавляють пенсії.

У 1947 році художник помирає від голоду за мольбертом.

Більше про Федіра Кричевського